Купить Новотроицк МАРИХУАНА гибрид

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Алё, дружище! Как бутилка? Я тут кайфанул отцовскую штучку, и такой балдею, что аж слов нет! Рассказываю, как я нагуляла себе парную дозу фантастической дагги и устроила настоящий праздник на колесах. Вот прямо пазл сложился, закладки сделаны, и все кайфы сразу - мотоцикл, шишки и весь этот флейм вокруг!

Ну знаешь, как это бывает, когда ты на пьяную голову попался у старших товарищей нашей компании. Я такой себе, думаю, шняга, мне и так неплохо, но почему бы и не попробовать эту магию? Решила сделать глубокий анпакинг своих эмоций и пуститься во все тяжкие. Нашла достойную емкость для приключений - мотоцикл у одного парня из клуба. Он, кстати, сам байкер до мозга костей, так что веселья обещалось полно.

Закоренелый наркоман комик всегда должен быть на высоте и готов к приключениям. И вот меня, с головой укутанной в мои любимые шапки, на мотоцикле водил парень-красавчик, которого зовут Ромчик. А ну как, уже балдеешь с меня, да? Ты бы видел его витязя, как он мчится по городу, а я дышу свежим воздухом и вся такая адреналиновая. Вика, она называется, наши души слились воедино, однако надо быть готовым к чему-то большему, чем просто любовь к гонкам и шишкам.

Вот мы так летим по городу, и я вижу, как все за окном мелькает. Машинки, люди, светофоры, все они просто сменяются быстрее, чем я успеваю за ними. Не могу описать словами, сколько адреналина в крови, сколько нервных клеток убивается от такого безумства. Я просто балдею, да так, что жуть!

А Ромчик со мной общается на моем жаргоне, которым я мастерски владею. Мы такой зажигаем, что все вокруг нас глазам не видно. Крутимся на своих мотоциклах, словно на виллисах, и завидуют нам все прохожие. Ведь надо же быть такими безумными, чтобы верхом на лошадью чувствоваться свободно!

А теперь представь, как мы на природу выбираемся, принесли с собой нашу даггу и раздуваем наши шишки. Ромчик оказался настоящим профи в этом деле, умеет все делать от и до.

Мы также решили, что будем делать флейм на самых лучших представителей нашей молодежи. Решили записать видео, где я, покрутившись на мотоцикле, выкуриваю шишку и говорю свои крутые фразы. Получилось просто бомбезно! Лайки, комментарии, шмотки... Все, что нам нужно для наших социальных сетей, чтобы показать всему миру, что мы настоящие герои этого времени.

Ай, да будем же такими смешными, что все будут балдеть от нас! Нам не нужны границы, наши души - это вечная свобода!

А потом я ощутила, как эти закладки отправили меня в совершенно другое пространство. Как будто я висю в воздухе и смотрю на всю жизнь сверху. Это эйфория, это настоящая волшебная дагга, которая делает тебя безумно счастливым маленьким наркоманом комиком.

В общем, дружище, я так уставшая от этой нашей поездки, что просто не могу больше печатать. Но ты, конечно, обязательно должен попробовать эту шнягу и почувствовать, как она захватывает тебя с головой. Это просто огонь, мой друг! Брейселеты, закладки, мотоциклы - вот что нас держит в этом безумном мире. Балдею, и это никогда не закончится!